Томашпільська громада
Томашпільський район, Вінницька область

Не зорі падають із неба – зірки ідуть у небеса!

Останні дні лютого насичені багатьма подіями, що сповнені гірких і болючих спогадів про вогненний кривавий Майдан і про початок окупації Криму 2014 року, про трагічний вихід українських військових із кільця під Дебальцево 2015-го. Саме  в 20-тих числах відзначались дні пам’яті Героїв Небесної сотні. А 25 лютого 10 демобілізованих  воїнів-томашпільчан, що брали участь у збройному протистоянні на сході України у 2014 – 2015 рр., разом  із своїми бойовими побратимами отримали нагороди Генерального штабу ЗСУ – нагрудні знаки із зображенням сокола, який тримає в кігтях дві змії, та написом «Учасник АТО»,що надає їм статус учасника бойових дій. 
Святкове вручення нагороди відбулося в районному будинку дитячої творчості. Майже дві години тривало дійство, під час якого згадали і події на Майдані та Небесну сотню, хвилиною мовчання вшанували воїнів-земляків, що полягли в неоголошеній війні на Луганщині та Донеччині. Серед них – і наш томашпільчанин Ігор Гаврилюк.
Першим, кому Юрій Тарасов – комісар Томашпільського райвійськкомату вручив нагороду, став Володимир Крук, вітчим Олександра Гладія, воїна-атовця, що відійшов у вічність уже після демобілізації,виконавши свій громадянський обов’язок перед Батьківщиною. Почесну подяку за виховання сина від райдержадміністрації йому вручив перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Ставнійчук.
Один за одним отримали нагороду Сергій Костюк, Олександр Немировський, Руслан Навроцький, Едуард Пюро, Олександр Васильківський, Сергій Бондар, Олег Кошаринський, Володимир Спринчак. Кожному з них вихованці будинку дитячої творчості вручили свої дарунки-сувеніри, виготовлені власними руками на заняттях гуртків. Не менш зворушливими, щирими були й пісні, танці, вірші, цілі танцювальні композиції, які діти з любовю і вдячністю дарували в цей день своїм захисникам. Фінальна сцена вразила всіх до глибини душі: коли зазвучала з дитячих вуст молитва:  слова- заклики до дорослих

Ми, діти маленького подільського селища Томашпіль, не можемо сьогодні мовчати!

Підтримайте нас, діти країни, ми маємо разом сказати! 
Нас лякають танки, снаряди,гармати!
Ми хочемо  миру на рідній землі!
Ми хочемо сонця і посмішок щирих!
Ми – браття! Єднаймося назавжди!
Наші воїни щодня на полі битви,
І рідні їх, тамуючи серця, до неба щохвилини шлють молитви,
Щоб в їх родинах і у наших теж
Був  спокій та любов і панувало щастя. 
Щоб радості людській не було меж,
Щоб всіх завжди обходило нещастя.
А хто замислювався з вас,
Що мир тонкий і небезпека поряд?
Війна, яка на Сході ще іде,
Приносить всім багато горя.
Благаємо, дорослі, зупиніть
Той розбрат, що панує в Україні,
Щоб кожен день і в кожну мить
Сильнішою ставала Україна.


Не в одного з присутніх зблиснула в очах сльоза. Адже всім нам так хочеться  миру в ім’я цих дітей, в ім’я  майбутнього,  в ім’я щасливого материнства й дитинства, в ім’я життя на Землі.  



« повернутися до списку новин