Герої ведуть нас до нових зірок во славу і честь України!
Відсьогодні в Україні протягом 18 – 20 лютого відзначатимемо урочисту дату, яку продиктувала сама історія, яку українці вибороли патріотизмом, прагненням до свободи, прагненням жити гідно на своїй землі – дні вшанування героїв Небесної сотні. Як же починалась нова революційна історія України? Так, 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів Азарова ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. У соціальних мережах одразу з’явилися заклики прийти на майдан Незалежності, щоб висловити протест, і на Майдані, попри дощ і будний день, прийшло близько двох тисяч осіб, які висловили своє обурення зміною політичного курсу. Їх підтримали у Львові, Хмельницькому, Луцьку, Ужгороді, Харкові та Донецьку.
Для чого люди вийшли на Майдан? У наступні дні до Києва почали приїжджати люди з інших міст, переважно молодь. Стало зрозуміло, що молоді люди налаштовані рішуче – днюватимуть й ночуватимуть на Майдані. А 30 листопада 2013 року у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Вони вийшли, щоб відстояти Угоду про асоціацію,та були по- звірячому побиті спецпідрозділами міліції, деякі у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні. Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на правах людини та принципах демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади. Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. Проти мирних мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок».
В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу. Вони йшли голіруч проти озброєних, вишколених беркутівців. У них під ногами вибухали світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут» застосовували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених. Мітингувальники ж «відповідали» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів, та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…
Справжні бої розгорталися в Києві 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе…Так до нас прийшла війна… Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Страшна кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Вже 18 лютого сотню Небесну зустрічали небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній - сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,
Як крила ангела, злітаючи назад.
Небесна сотня в вирій полетіла.
Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають: не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.
На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України, Президент України Петро Порошенко 11 лютого 2015 року підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 18 - 20 лютого назавжди увійдуть в історію України, як дні жалоби і пам’яті.
Тож 18 лютого 2022 року в Томашполі розпочалися дні вшанування подвигу учасників Революції гідності. Так вихованці старших та середніх груп Томашпільського ЗДО « Сонечко» разом зі своїми вихователями, директором закладу Оленою Годною після проведених виховних занять про події на Майдані у Києві у 2013 – 2014 роках прийшли до пам’ятного знака борцям за волю і незалежність України. Вони принесли з собою виготовлені символічні фігурки ангелів та розвісили їх на деревах, кущах біля меморіалу, поклали запалені лампадки до підніжжя пам’ятника. А згодом таку ж акцію «Ангели пам’яті » провели й гуртківці Томашпільського селищного БДТ. Вихованці закладу разом зі своїми викладачами вшанували пам'ять Героїв, а символічні ангели, виготовлені дитячими руками, нагадали про тих, хто ціною власного життя здобував для нас волю і права на демократичний вибір України.
