День пам’яті жертв голодомору
Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.
Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій.
У ХХ столітті Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років. У ці дні Україна вшановує пам'ять загиблих від голоду 90 років тому своїх громадян. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів цього найбільшого Голодомору в Україні. За різними оцінками, тоді загинуло від 4,5 до10 мільйонів українців. Нині серед живих залишились надзвичайно мало тих, хто пережив Голодомор 1932 – 1933 років та й голод 1946 – 1947 років. До того ж, вони, як і всі люди старшого віку, є особливо вразливими і потребують сьогодні особливої уваги рідних і близьких. Тож нехай День пам'яті жертв голодоморів стане додатковою можливістю приділити увагу та надати підтримку тим, хто сьогодні потребує нашого піклування. Їхні спогади, їхні світлини, пам'ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють пам'ять роду і національну пам'ять. Наше завдання зберегти і передати цю пам'ять наступним поколінням, зберегти історію живою.
Тож 26 листопада схилімо голови перед невинними душами, які знайшли свій передчасний спочинок внаслідок одного з найстрашніших злочинів проти людяності. У ті далекі чорні тридцять другий і тридцять третій роки московський тоталітарний режим з диявольською наснагою взявся ламати волелюбну українську душу, влаштувавши геноцид проти цілого народу. Не було ніяких природних катаклізмів. Не було ніяких трагічних обставин. Був лише дуже скурпульозно виконаний розроблений у кремлівських кабінетах план, який приніс небачену людську трагедію на родючі українські землі. Бо режим Сталіна бачив єдину можливість закріпитися в Україні — ціною мільйонів життів.
Уже у вересні 1932 року українські науковці намагалися повідомити Михайлу Грушевському, своєму вчителю і наставнику, першому Президенту України, про штучний голод в Україні. Ось що писали очевидці: «Про політичне становище можна сказати, що в Україні панує справжній голод, вимирають цілі села та повіти. Особливо вражає жахлива смертність серед дітей. Це політика, спрямована на те, щоб остаточно зламати українську націю як єдину національну силу, що здатна на серйозний опір. Одні вимруть, інші розсіються безкінечними просторами Росії». Це і є справжня оцінка кремлівського злочину Голодомору. Оцінка надана не сьогодні, оцінка дана його свідками. І таких свідчень — достатньо, аби заглушити навіть найзапекліших апологетів заперечення Голодомору. Тому нашим спільним обов’язком є гідне пошанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також ми повинні постійно розповідати молодому поколінню про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму.
Цьогорічні вшанування пам’яті знищених штучним голодом українців знову відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує нині війна, що її проти українського народу розв’язала російська федерація. Запроваджені заходи із збереження людських життів вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам’яті жертв Голодомору.
Тож 26 листопада до пам’ятного знака жертвам Голодоморів в Україні селищний голова Валерій Немировський, керівники установ, організацій, підприємств, жителі громади поклали символічні букети з колосків , запалили лампадки . Хвилиною мовчання вшанували пам'ять замучених голодом земляків.
В пам’ять про мільйони загиблих від Голоду закликаємо всіх мешканців Томашпільської територіальної громади 26 листопада 2022 р. о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Вшановуючи загиблих від геноциду, із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників, помолімося за упокій їхніх душ.
Засвіти свічу, засвіти…
Хай здригнуться від правди світи,
Хай дізнається вся земля –
Панахиду Вкраїна справля.
Їх, неоплаканих і неодспіваних, їх – похованих без труни і молитви, часто позбавлених навіть могили і шани - згадаймо у ці трагічні хвилини…
