БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ: 29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ
101 рік тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України. Їх самопожертву вшанували в Томашполі.
Назва маленької залізничної станції Крути на Чернігівщині і дата 29 січня 1918 року – стали символами духовного злету української нації, яка Четвертим універсалом Центральної ради проголосила про свою незалежність і суверенітет. Проте більшовицька влада не хотіла так просто відпускати свого «молодшого брата» і спрямувала після захоплення Харкова і Полтави шеститисячне військо на Київ. Саме цю озброєну до зубів армію і мали зупинити юні герої – студенти Київського університету святого Володимира, учні старших класів київських гімназій, слухачі старшинської школи, курсанти військового училища та кияни - патріоти – всього більше трьохсот бійців, необстріляних, погано озброєних. Сили були нерівними, і майже всі герої полягли в засніженому полі під Крутами, а 35, які потрапили в полон, після жорстоких катувань були розстріляні ворогом.
Вшанувати пам'ять героїв Крут, 29 січня зібралася спільнота Томашполя, яка колоною з прапорами та вінками пройшла головною вулицею селища. Керівники району та Томашпільської ОТГ поклали до підніжжя пам’ятного знака «Борцям за свободу та незалежність України» квіти.
Звертаючись до учасників зібрання, селищний голова Валерій Немировський зазначив: «В масштабах всесвітньої історії битва під Крутами зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Але вона стала символом нескореного духу української нації.
Нехай пам'ять про героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. Нехай їхня смерть буде прикладом того, як треба любити свій народ, свою землю і захищати її від ворогів. Хай для кожного з нас девіз «Серце – Україні, дух – Богові, честь - нікому» стане життєвим принципом, як для тих героїв, які нині захищають від московської орди українську землю, які своїм життя готові заплатити за наше право вільно жити на своїй Богом даній землі. Як це зробили наші земляки Ігор Гаврилюк, Віктор Саванчук, Анатолій Дубчак, Вадим Тарабанов, Павло Білік.
Ті, хто загинув під Крутами у 1918-ому році, ті, що полягли під Дебальцевим, Пісками, Мар’їнкою у 2014 – 2018 роках – назавжди в нашій пам’яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній, незалежній, соборній Україні. А країна, в якій є така, здатна до самопожертви молодь – незнищенна. Слава героям і слава Україні!»
