ЗА ВОЛЮ ЗАПЛАЧЕНО ЗДОРОВ’ЯМ І - ЖИТТЯМ
25 березня у селі Нетребівка Томашпільської громади відбулося прощання із померлим учасником АТО, воїном-ветераном російсько-української війни Анатолієм Володимировичем Кабаком. Серце захисника не витримало пережитого на війні й навіки перестало битися 23 березня 2024 року. В останню дорогу Героя проводжали усім селом, встеляючи її живими квітами і сльозами.
Віддати останню шану померлому воїну-оборонцю прийшли рідні, близькі, бойові побратими, керівництво громади і Нетребівського старостату, священники, друзі, сусіди, односельці, жителі громади.
Народився Анатолій Володимирович Кабак 11 серпня 1970 року в селі Нетребівка. Тут зростав, навчався у місцевій школі, по закінченні якої вступив на навчання до Новгородського зоотехнічного технікуму. Відслужив строкову військову службу. Після служби повернувся у рідну Нетребівку, одружився з односельчанкою Оксаною. У подружжя народилась донечка Алінка. Спочатку працював у місцевому колгоспі завідувачем вівцеферми та конеферми. Невдовзі - на тракторній бригаді трактористом, а згодом і помічником бригадира. У 2000 році заочно закінчивши Вінницький національний аграрний університет став працювати інженером у ПрАТ ПК «Поділля».
У 2014 році довго не вагаючись Анатолій Кабак одним із перших вступив до лав ЗСУ і став на захист рідної Батьківщини. Брав участь в АТО, обороняв Донецьку та Луганську області. А з початком повномасштабного вторгнення росії на Україну, з лютого 2022 року по січень 2024 року служив у званні сержанта з матеріального забезпечення 1 стрілецької роти 169-го окремого батальйону територіальної оборони. За плечима Героя - найгарячіші точки лінії оборони. Разом із побратимами обороняв Бахмутський та Харківській напрямки.
З 18 січня 2024 року військовослужбовець ЗСУ Анатолій Кабак був звільнений з військової служби за станом здоров’я. Приїхавши додому, намагався лікувати добряче підірване війною здоров’я. Та хворий організм воїна вже був настільки виснажений, що в одну мить просто не витримав... 23 березня 2024 року хоробре серце українського захисника зупинилось навіки.
З перших днів служби Анатолій зарекомендував себе надійним бойовим побратимом, він завжди вирізнявся стійкістю характеру і силою духу. А ще він був коханим, дбайливим чоловіком, найкращим у світі татусем, мудрим порадником, вірним і добрим другом.
У траурному мітингу, який відбувся у центрі села Нетребівка, біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні односельцям, зі словами співчуттів до родини померлого воїна звернулися староста Нетребівського старостинського округу Валентина Дубчик, голова Томашпільської селищної ради Валерій Немировський, начальник відділення обліку мобілізаційної роботи – заступник начальника першого відділу Тульчинського РТЦК та СП, майор В’ячеслав Рузяк, голова Стінянської профспілкової організації Стінянської гімназії Людмила Ярушняк.
Панахиду над тілом загиблого воїна у Нетребівському храмі Великомучениці Параскеви соборно відслужили священники Української Православної Церкви Томашпільського благочиння.
Поховали воїна-Захисника Анатолія Кабака на Нетребівському кладовищі.
Світла і вічна пам'ять і уклінна вдячність Герою, який поклав своє здоров’я і життя за наші мирні світанки, за можливість жити у своїй вільній країні!
Пам’ятаймо і молімось за кожного загиблого воїна, свято цінуймо їх жертовний подвиг.
Щирі співчуття рідним і близьким померлого воїна.
